неозорно

Неозо́рно

нар. Необозримо, безъ конца. Зайвої землі лежало неозорно перед тобою і за тобою. Мир. ХРВ. 80.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. неозорно — неозо́рно прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. неозорно — Присл. до неозорний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. неозорно — НЕОЗО́РНО. Присл. до неозо́рний. Зайвої землі лежало неозорно перед тобою й за тобою... (Панас Мирний). Словник української мови у 20 томах
  4. неозорно — НЕОЗО́РНО. Присл. до неозо́рний. Зайвої землі лежало неозорно перед тобою й за тобою… (Мирний, II, 1954, 82). Словник української мови в 11 томах