неозорно
Неозо́рно
нар. Необозримо, безъ конца. Зайвої землі лежало неозорно перед тобою і за тобою. Мир. ХРВ. 80.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- неозорно — неозо́рно прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- неозорно — Присл. до неозорний. Великий тлумачний словник сучасної мови
- неозорно — НЕОЗО́РНО. Присл. до неозо́рний. Зайвої землі лежало неозорно перед тобою й за тобою... (Панас Мирний). Словник української мови у 20 томах
- неозорно — НЕОЗО́РНО. Присл. до неозо́рний. Зайвої землі лежало неозорно перед тобою й за тобою… (Мирний, II, 1954, 82). Словник української мови в 11 томах