неошатно

Неошатно

нар. Ненарядно. Гей корчмо, корчмо-княгине! Чом то в тобі козацького добра багато гине? І сама єси неошатно ходиш, і нас козаків-нетяг, під случай, без свиток водиш. ЗОЮР. І. 220.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. неошатно — неоша́тно прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. неошатно — рідко. Присл. до неошатний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. неошатно — НЕОША́ТНО. Присл. до неоша́тний. Словник української мови у 20 томах