непокірниця

Непокірниця, -ці

ж. Непокорная. Ти ж, (невістко), моєму роду непокірнице. Грин. III. 84.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. непокірниця — непокі́рниця іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. непокірниця — див. непокірний; непохитний Словник синонімів Вусика