1. Словник української мови Грінченка

непорядний

Непорядний, -а, -е

Безпорядочный. Всі вони, сі нехворощане, якісь завзяті та непорядні. Скотину б'ють, не доглядають зімою. Г. Барв. 154.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. непорядний — непоря́дний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. непорядний — -а, -е. Якому не властива порядність; здатний на ниці, негідні вчинки. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. непорядний — НЕПОРЯ́ДНИЙ, а, е. Якому не властива порядність; здатний на ниц, негідні вчинки. Благаємо ж, браття, ми вас: напоумляйте непорядних, потішайте малодушних, підтримуйте слабих, усім довготерпіть! (Біблія. Пер. І. Огієнка). Словник української мови у 20 томах
  4. непорядний — БЕЗСОРО́МНИЙ (про людину — який не зважає на прийняті норми стосунків між людьми, зневажає інтереси інших; про слова, вчинки, поведінку і т. ін. такої людини), БЕЗСО́ВІСНИЙ, БЕЗЛИ́ЧНИЙ діал.; НЕСО́ВІСНИЙ рідше (про людину); БЕЗБО́ЖНИЙ підсил. розм. Словник синонімів української мови
  5. непорядний — НЕПОРЯ́ДНИЙ, а, е. Якому не властива порядність; здатний на низькі, негідні вчинки. Словник української мови в 11 томах