1. Словник української мови Грінченка

неправдувати

Неправдува́ти, -дую, -єш

гл. Жить неправдой. М. з давнього давна панує, бо неправдує. посл.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. неправдувати — неправдува́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. неправдувати — НЕПРАВДУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. Жити неправдиво, неправдою. З давнього-давна панує, бо неправдує (прислів'я). Словник української мови у 20 томах