1. Словник української мови Грінченка

несказанно

Несказа́нно

нар. Невыразимо. Сей ліс густий був несказанно. Котл. Ен. Несказанно тяжко слухати, як плаче оттакий чоловік. Сим. 223.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. несказанно — несказа́нно прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. несказанно — Присл. до несказанний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. несказанно — НЕСКАЗА́ННО. Присл. до несказа́нний. Вечори були повні несказанно лагідної, привабливої краси... (О. Кобилянська); І враз стало Галині й тепер так само несказанно радісно й вільно, як і тоді ще до війни (Є. Кротевич). Словник української мови у 20 томах
  4. несказанно — ДУ́ЖЕ (великою мірою), НЕМА́ЛО, ЗНА́ЧНО, ЧИМА́ЛО, ВЕ́ЛЬМИ, ІСТО́ТНО, СУТТЄ́ВО, ДО́СИТЬ, НАДЗВИЧА́ЙНО підсил., НЕЗВИЧА́ЙНО підсил., ВКРАЙ (УКРА́Й) підсил., БЕЗМЕ́ЖНО підсил., НЕСКІНЧЕ́ННО підсил., БЕЗМІ́РНО підсил. Словник синонімів української мови
  5. несказанно — Несказа́нно, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. несказанно — НЕСКАЗА́ННО. Присл. до несказа́нний. Вечори були повні несказанно лагідної, привабливої краси… (Коб., І, 1956, 532); І враз стало Галині й тепер так само несказанно радісно й вільно, як і тоді ще до війни (Крот., Сини.., 1948, 441). Словник української мови в 11 томах