нестямно
Нестя́мно
нар. Растерянно; внѣ себя. О мій батечку, мій таточку! нестямно скрикнула вона. Мир. Пов. І. 122.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- нестямно — нестя́мно прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- нестямно — Присл. до нестямний. Великий тлумачний словник сучасної мови
- нестямно — НЕСТЯ́МНО. Присл. до нестя́мний. Бачив [Лебідь], як Надія, простягнувши руки, нестямно підбігла до дерева, як горнулася, припадала до нього в сльозах (Яків Баш); – Пилипку!.. Синочку мій! – нестямно скрикнула Катря і вхопилася за його [нього] (Панас Мирний). Словник української мови у 20 томах
- нестямно — НЕСТЯ́МНО. Присл. до нестя́мний. Бачив [Лебідь], як Надія, простягнувши руки, нестямно підбігла до дерева, як горнулася, припадала до нього в сльозах (Баш, Надія, 1960, 160); — Пилипку!.. Синочку мій! — нестямно скрикнула Катря і вхопилася за його (Мирний, IV, 1955, 306). Словник української мови в 11 томах