нехтувати

Нехтувати, -тую, -єш

гл.

1) Не беречь, небрежно относиться. От одежа в його й гарна, коли ж він нехтує нею. Гадяч. у. Нехтувать одежину. Ном. № 11133. Вона грошима нехтує. Борз. у.

2) Пренебрегать.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. нехтувати — (не зважати на когось) ігнорувати, (спеціально) зневажати, погорджувати, (з байдужістю) легковажити, (для святого спокою) обходити, обминати, переступати. Словник синонімів Полюги
  2. нехтувати — не́хтувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  3. нехтувати — (кого) іґнорувати, погорджувати ким; (що) гребати <�гребувати, гордувати> чим, з. нехаяти; (не зважати) легковажити, недооцінювати, залишати без уваги. Словник синонімів Караванського
  4. нехтувати — див. зневажати Словник синонімів Вусика
  5. нехтувати — -ую, -уєш, недок., перех. і неперех. 1》 кого, що і ким, чим. Ставитися презирливо, зарозуміло, зневажливо і т. ін. до кого-, чого-небудь; ігнорувати. 2》 чим. Не надавати чому-небудь значення, не звертати уваги на щось. || Недбало ставитися, не берегти чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. нехтувати — НЕ́ХТУВАТИ, ую, уєш, недок. 1. кого, що і ким, чим. Ставитися презирливо, зарозуміло, зневажливо і т. ін. до кого-, чого-небудь; ігнорувати. Кожне мало право налаяти його, нехтувати ним, бо він сирота, мужиченя... (М. Словник української мови у 20 томах
  7. нехтувати — ЗНЕВАЖА́ТИ кого, що (виявляти неповагу, презирство до кого-, чого-небудь), ГОРДУВА́ТИ ким, чим, ПОГО́РДЖУВАТИ ким, чим, ПОГОРДЖА́ТИ ким, чим, рідше, ЦУРА́ТИСЯ, ГРЕ́БУВАТИ, ГРЕ́БАТИ ким, чим, підсил., ПОШТУ́РХУВАТИ ким, підсил. розм. Словник синонімів української мови
  8. нехтувати — Не́хтувати, -тую, -туєш ким, чим і кого, що Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. нехтувати — НЕ́ХТУВАТИ, ую, уєш, недок., перех. і неперех. 1. кого, що і ким, чим. Ставитися презирливо, зарозуміло, зневажливо і т. ін. до кого-, чого-небудь; ігнорувати. Кожне мало право налаяти його, нехтувати ним, бо він сирота, мужиченя… (Коцюб. Словник української мови в 11 томах