нехтувати
Нехтувати, -тую, -єш
гл.
1) Не беречь, небрежно относиться. От одежа в його й гарна, коли ж він нехтує нею. Гадяч. у. Нехтувать одежину. Ном. № 11133. Вона грошима нехтує. Борз. у.
2) Пренебрегать.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- нехтувати — (не зважати на когось) ігнорувати, (спеціально) зневажати, погорджувати, (з байдужістю) легковажити, (для святого спокою) обходити, обминати, переступати. Словник синонімів Полюги
- нехтувати — не́хтувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- нехтувати — (кого) іґнорувати, погорджувати ким; (що) гребати <�гребувати, гордувати> чим, з. нехаяти; (не зважати) легковажити, недооцінювати, залишати без уваги. Словник синонімів Караванського
- нехтувати — див. зневажати Словник синонімів Вусика
- нехтувати — -ую, -уєш, недок., перех. і неперех. 1》 кого, що і ким, чим. Ставитися презирливо, зарозуміло, зневажливо і т. ін. до кого-, чого-небудь; ігнорувати. 2》 чим. Не надавати чому-небудь значення, не звертати уваги на щось. || Недбало ставитися, не берегти чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
- нехтувати — НЕ́ХТУВАТИ, ую, уєш, недок. 1. кого, що і ким, чим. Ставитися презирливо, зарозуміло, зневажливо і т. ін. до кого-, чого-небудь; ігнорувати. Кожне мало право налаяти його, нехтувати ним, бо він сирота, мужиченя... (М. Словник української мови у 20 томах
- нехтувати — ЗНЕВАЖА́ТИ кого, що (виявляти неповагу, презирство до кого-, чого-небудь), ГОРДУВА́ТИ ким, чим, ПОГО́РДЖУВАТИ ким, чим, ПОГОРДЖА́ТИ ким, чим, рідше, ЦУРА́ТИСЯ, ГРЕ́БУВАТИ, ГРЕ́БАТИ ким, чим, підсил., ПОШТУ́РХУВАТИ ким, підсил. розм. Словник синонімів української мови
- нехтувати — Не́хтувати, -тую, -туєш ким, чим і кого, що Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- нехтувати — НЕ́ХТУВАТИ, ую, уєш, недок., перех. і неперех. 1. кого, що і ким, чим. Ставитися презирливо, зарозуміло, зневажливо і т. ін. до кого-, чого-небудь; ігнорувати. Кожне мало право налаяти його, нехтувати ним, бо він сирота, мужиченя… (Коцюб. Словник української мови в 11 томах