новорочник
Новорочник, -ка
м. Альманахъ. Сніп, український новорочник. Зкрутив Александр Корсун. Рік первий. Харьк. 1841.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- новорочник — НОВОРО́ЧНИК, а, ч., заст. Альманах. Словник української мови у 20 томах