няньчити

Ня́ньчити, -чу, -чиш

гл. Няньчить. Не ти ж мене колихав, не ти ж мене няньчив. Чуб.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. няньчити — ня́ньчити дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. няньчити — -чу, -чиш, недок., перех. Доглядати дитину. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. няньчити — НЯ́НЬЧИТИ, чу, чиш, недок., кого. Доглядати дитину. Кличе й ненька сиріточку, В світлицях ховає, Няньчить її й доглядає, Одверта, що шкодить (П. Гулак-Артемовський); [Семен:] А ти подумав про мільйони інших жінок, про тих, що .. Словник української мови у 20 томах
  4. няньчити — ДОГЛЯДА́ТИ за ким-чим, кого, що (забезпечувати нормальний стан, порядок тощо), СТЕ́ЖИТИ за ким-чим, СЛІДКУВА́ТИ за ким-чим, ПИЛЬНУВА́ТИ, ДОПИЛЬНО́ВУВАТИ рідше, НАГЛЯДА́ТИ за ким-чим, ДИВИ́ТИСЯ за ким-чим, ГЛЯДІ́ТИ, ПАНТРУВА́ТИ розм., НАЗИРА́ТИ розм. Словник синонімів української мови
  5. няньчити — Ня́ньчити, -ньчу, -ньчиш, -ньчать; няньч, ня́ньчте і ня́ньчи, ня́ньчіть Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. няньчити — НЯ́НЬЧИТИ, чу, чиш, недок., перех. Доглядати дитину. Кличе й ненька сиріточку, В світлицях ховає, Няньчить її й доглядає, Одверта, що шкодить (Г.-Арт., Байки.., 1958, 170); [Семен:] А ти подумав про мільйони інших жінок, про тих, що .. Словник української мови в 11 томах