німенький

Німий, -а, -е

Нѣмой; безгласный. Глухого а німого справи не допитаєшся. Ном. № 8568. Поділюся моїми сльозами, та не з братом, не з сестрою, — з німими стінами. Шевч. l35. a щоб тебе в німі дошки положили! Проклятіе: пожеланіе смерти. Г. Барв. 225. ум. німе́нький. Ой постіль біленька, а стіна німенька. Чуб. V. 1.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me