німчик
Німчик, -ка
м.
1) Нѣмой человѣкъ.
2) Нѣмецъ.
---------------
Німчик, -ка
м. ум. отъ німець.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- німчик — ні́мчик іменник чоловічого роду, істота зневажл. Орфографічний словник української мови
- німчик — -а, ч., жарт. Те саме, що німець. Великий тлумачний словник сучасної мови
- німчик — НІ́МЧИК, а, ч., зневажл. Те саме, що ні́мець. Полилися ріки крові, Пожар загасили. А німчики пожарище й сирот [сиріт] розділили (Т. Шевченко); Німчик вийняв пістолет і .. пильно подивився Марії в обличчя (Ю. Бедзик). Словник української мови у 20 томах
- німчик — Ні́мчик, -ка; -чики, -ків Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- німчик — НІ́МЧИК, а, ч., зневажл. Те саме, що ні́мець. Полилися ріки крові, Пожар загасили. А німчики пожарище й сирот [сиріт] розділили (Шевч., І, 1951, 262); Німчик вийняв пістолет і.. пильно подивився Марії в обличчя (Ю. Бедзик, Полки.., 1959, 126). Словник української мови в 11 томах