німчик

Німчик, -ка

м.

1) Нѣмой человѣкъ.

2) Нѣмецъ.

---------------

Німчик, -ка

м. ум. отъ німець.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. німчик — ні́мчик іменник чоловічого роду, істота зневажл. Орфографічний словник української мови
  2. німчик — -а, ч., жарт. Те саме, що німець. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. німчик — НІ́МЧИК, а, ч., зневажл. Те саме, що ні́мець. Полилися ріки крові, Пожар загасили. А німчики пожарище й сирот [сиріт] розділили (Т. Шевченко); Німчик вийняв пістолет і .. пильно подивився Марії в обличчя (Ю. Бедзик). Словник української мови у 20 томах
  4. німчик — Ні́мчик, -ка; -чики, -ків Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. німчик — НІ́МЧИК, а, ч., зневажл. Те саме, що ні́мець. Полилися ріки крові, Пожар загасили. А німчики пожарище й сирот [сиріт] розділили (Шевч., І, 1951, 262); Німчик вийняв пістолет і.. пильно подивився Марії в обличчя (Ю. Бедзик, Полки.., 1959, 126). Словник української мови в 11 томах