обариночок

Обари́нок, -нка

м. Крендель, баранка. ум. обари́ночок. Як я їла винні япка, ще й обариночки. Грин. III. 255.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обариночок — ОБАРИ́НОЧОК, чка, ч., діал. Зменш.-пестл. до обари́нок. Як я їла винні япка [яблука], ще й обариночки (з народної пісні). Словник української мови у 20 томах