оббанити

Оббанити, -ню, -ниш

гл. Обмыть. Треба тебе (людину) оббанити. Мнж. 48. А діжу, як спече хліба, то не вискромаде, не оббане. Мнж. 99.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. оббанити — ОББА́НИТИ, ОБА́НИТИ, ню, ниш, док., кого, що, розм. Помити, обмити. Треба тебе оббанити (Сл. Б. Грінченка); А діжу, як спече хліба, то не вискромаде, не оббане [оббанить] (Сл. Б. Грінченка); Цар його у баню та обанив і велів спочити (з легенди). Словник української мови у 20 томах