1. Словник української мови Грінченка

обвикнути

Обвика́ти, -ка́ю, -єш

сов. в. обвикнути, -ну, -неш, гл. Осваиваться, освоиться, привыкать, привыкнуть. Як кіт у хаті обвикне, то не втіче. Лебед. у. Попервах лякались, а там, як обвикли, то ше сами налякають. Драг. 62. Втікає молода од свекрухи до матері, поки обвикне в чоловіка. Г. Барв. 319.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обвикнути — обви́кнути дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. обвикнути — див. обвикати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. обвикнути — ОБВИ́КНУТИ див. обвика́ти. Словник української мови у 20 томах
  4. обвикнути — ЗВИ́КНУТИ до кого-чого і з інфін. (повністю пристосуватися до кого-, чого-небудь, вважати щось звичайним, звичним), ЗВИ́КТИ, ЗВИ́КНУТИСЯ з ким, рідше до кого-чого, ЗВИ́КТИСЯ з ким-чим, рідше до кого-чого, ПРИЗВИЧА́ЇТИСЯ до кого-чого і без додатка... Словник синонімів української мови
  5. обвикнути — ОБВИ́КНУТИ див. обвика́ти. Словник української мови в 11 томах