обговтувати
Обго́втувати, -тую, -єш
сов. в. обговтати, -таю, -єш, гл. Пріучать, пріучить, осваивать, освоить. Кінь иногді який дикий, а обговтують. О. 1862. VII. 37.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- обговтувати — обго́втувати дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
- обговтувати — -ую, -уєш, недок., обговтати, -аю, -аєш, док., перех., розм. Те саме, що оговтувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- обговтувати — ОБГО́ВТУВАТИ, ую, уєш, недок., ОБГО́ВТАТИ, аю, аєш, док., кого, розм. Те саме, що ого́втувати. Обговтати дикого коня. Словник української мови у 20 томах
- обговтувати — ПРИБО́РКАТИ (підкорити своєму впливові, закликати до порядку якусь людину, перев. непокірну або небезпечну для інших), ПРИКРУТИ́ТИ, УГАМУВА́ТИ (ВГАМУВА́ТИ), УПОКО́РИТИ (ВПОКО́РИТИ), УКО́СЬКАТИ (ВКО́СЬКАТИ) розм., ОГО́ВТАТИ (ОБГО́ВТАТИ) розм. Словник синонімів української мови
- обговтувати — ОБГО́ВТУВАТИ, ую, уєш, недок., ОБГО́ВТАТИ, аю, аєш, док., перех., розм. Те саме, що ого́втувати. Обговтати дикого коня. Словник української мови в 11 томах