обговтувати

Обго́втувати, -тую, -єш

сов. в. обговтати, -таю, -єш, гл. Пріучать, пріучить, осваивать, освоить. Кінь иногді який дикий, а обговтують. О. 1862. VII. 37.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обговтувати — обго́втувати дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. обговтувати — -ую, -уєш, недок., обговтати, -аю, -аєш, док., перех., розм. Те саме, що оговтувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. обговтувати — ОБГО́ВТУВАТИ, ую, уєш, недок., ОБГО́ВТАТИ, аю, аєш, док., кого, розм. Те саме, що ого́втувати. Обговтати дикого коня. Словник української мови у 20 томах
  4. обговтувати — ПРИБО́РКАТИ (підкорити своєму впливові, закликати до порядку якусь людину, перев. непокірну або небезпечну для інших), ПРИКРУТИ́ТИ, УГАМУВА́ТИ (ВГАМУВА́ТИ), УПОКО́РИТИ (ВПОКО́РИТИ), УКО́СЬКАТИ (ВКО́СЬКАТИ) розм., ОГО́ВТАТИ (ОБГО́ВТАТИ) розм. Словник синонімів української мови
  5. обговтувати — ОБГО́ВТУВАТИ, ую, уєш, недок., ОБГО́ВТАТИ, аю, аєш, док., перех., розм. Те саме, що ого́втувати. Обговтати дикого коня. Словник української мови в 11 томах