обдертус

Обде́ртус, -са

м. Оборвышъ, сорванецъ. Мене все село і вся околиця зове майстром над майстрами, а ви, обдертуси, зовете тільки майстром. Чуб. I. 154.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обдертус — див. бідний Словник синонімів Вусика
  2. обдертус — -а, ч., розм. Голодранець, шибеник. Великий тлумачний словник сучасної мови