обелець

Обелець, -льця

м.

1) Тонкій берестовый стволъ, цѣликомъ употребляемый на ободъ колеса. Сумск. у.

2) Верхній тонкій конецъ древеснаго ствола. Поїхав по обельці. Хата з обельців. Лебед. у.