обжарити
Обжа́рити, -рю, -риш
гл. Обжечь. Чисто всі плечі обжарив. Рудч. Ск. II. 166.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- обжарити — обжа́рити дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- обжарити — див. обжарювати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- обжарити — ОБЖА́РИТИ див. обжа́рювати. Словник української мови у 20 томах
- обжарити — ОБЖА́РИТИ див. обжа́рювати. Словник української мови в 11 томах