обжарити

Обжа́рити, -рю, -риш

гл. Обжечь. Чисто всі плечі обжарив. Рудч. Ск. II. 166.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обжарити — обжа́рити дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. обжарити — див. обжарювати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. обжарити — ОБЖА́РИТИ див. обжа́рювати. Словник української мови у 20 томах
  4. обжарити — ОБЖА́РИТИ див. обжа́рювати. Словник української мови в 11 томах