обзначити

Обзначи́ти, -чу́, -чи́ш

гл. Отмѣтить знаками, обозначить. Просив, щоб обзначить йому, — де його, а де ні. Новомоск. у.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обзначити — -чу, -чиш, док., перех., діал. Позначити. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. обзначити — ОБЗНАЧИ́ТИ див. обзнача́ти. Словник української мови у 20 томах