обийстя
Оби́йстя, -тя
с. Усадьба. Подивився він у своїм обийстю, — аж у нього все жито в засіках. Рудч. Ск. І. 81.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- обийстя — Удержання Словник застарілих та маловживаних слів