обкаляти

Обкаля́ти, -ля́ю, -єш

гл.

1) Испачкать, опачкать.

2) Опачкать испражненіями.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обкаляти — обкаля́ти дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. обкаляти — -яю, -яєш, док., перех., розм. Забруднити, загидити. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. обкаляти — ОБКАЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, док., кого, що, розм. 1. Забруднити, загидити. – Знайшлися серед вас і одступники .. Хочете бачити їх? Глядіть! – показав нагаєм. – Хочете знати, якої ганьби доскочили і яким брудом обкаляли нас із вами? Аби знали і впевнилися, покажу (Д. Міщенко). 2. Забруднити фекаліями. Словник української мови у 20 томах
  4. обкаляти — ЗАБРУДНИ́ТИ (зробити кого-, що-небудь брудним), ВИ́БРУДНИТИ, ЗАКАЛЯ́ТИ розм., ОБКАЛЯ́ТИ розм., ПОКАЛЯ́ТИ розм., СКАЛЯ́ТИ розм., ЗАМА́ЗАТИ розм., ВИ́МАЗАТИ розм., ПОМА́ЗАТИ розм., УБРА́ТИ (ВБРА́ТИ) розм., ЗАДРИ́ПАТИ розм., ЗАГИ́ДИТИ підсил. розм. Словник синонімів української мови
  5. обкаляти — ОБКАЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, док., перех., розм. Забруднити, загидити. Словник української мови в 11 томах