обкаляти
Обкаля́ти, -ля́ю, -єш
гл.
1) Испачкать, опачкать.
2) Опачкать испражненіями.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- обкаляти — обкаля́ти дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
- обкаляти — -яю, -яєш, док., перех., розм. Забруднити, загидити. Великий тлумачний словник сучасної мови
- обкаляти — ОБКАЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, док., кого, що, розм. 1. Забруднити, загидити. – Знайшлися серед вас і одступники .. Хочете бачити їх? Глядіть! – показав нагаєм. – Хочете знати, якої ганьби доскочили і яким брудом обкаляли нас із вами? Аби знали і впевнилися, покажу (Д. Міщенко). 2. Забруднити фекаліями. Словник української мови у 20 томах
- обкаляти — ЗАБРУДНИ́ТИ (зробити кого-, що-небудь брудним), ВИ́БРУДНИТИ, ЗАКАЛЯ́ТИ розм., ОБКАЛЯ́ТИ розм., ПОКАЛЯ́ТИ розм., СКАЛЯ́ТИ розм., ЗАМА́ЗАТИ розм., ВИ́МАЗАТИ розм., ПОМА́ЗАТИ розм., УБРА́ТИ (ВБРА́ТИ) розм., ЗАДРИ́ПАТИ розм., ЗАГИ́ДИТИ підсил. розм. Словник синонімів української мови
- обкаляти — ОБКАЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, док., перех., розм. Забруднити, загидити. Словник української мови в 11 томах