обквітчати
Обквітча́ти, -ча́ю, -єш
гл.
1) Убрать цвѣтами, надѣть вѣнокъ. Ми б її (дівчину).... калиною обквічали. н. п.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- обквітчати — обквітча́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- обквітчати — див. обквітчувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- обквітчати — ОБКВІТЧА́ТИ див. обкві́тчувати. Словник української мови у 20 томах
- обквітчати — Обквітча́ти, -ча́ю, -ча́єш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- обквітчати — ОБКВІТЧА́ТИ див. обкві́тчувати. Словник української мови в 11 томах