обквітчати

Обквітча́ти, -ча́ю, -єш

гл.

1) Убрать цвѣтами, надѣть вѣнокъ. Ми б її (дівчину).... калиною обквічали. н. п.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обквітчати — обквітча́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. обквітчати — див. обквітчувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. обквітчати — ОБКВІТЧА́ТИ див. обкві́тчувати. Словник української мови у 20 томах
  4. обквітчати — Обквітча́ти, -ча́ю, -ча́єш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. обквітчати — ОБКВІТЧА́ТИ див. обкві́тчувати. Словник української мови в 11 томах