обкрасти

Обкрада́ти, -даю, -єш

сов. в. обкрасти и обікрасти, -краду, -деш, гл. Обворовывать, обворовать, обокрасть. В тім лісі жили розбійники і давно нахвалялись батька її обікрасти. Рудч. Ск. І. 202.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обкрасти — обкра́сти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. обкрасти — див. обкрадати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. обкрасти — ОБКРА́СТИ див. обкрада́ти. Словник української мови у 20 томах
  4. обкрасти — ОБКРА́СТИ див. обкрада́ти. Словник української мови в 11 томах