1. Словник української мови Грінченка

облежати

Обле́жати, -жу, -жиш

гл. Пролежать дольше чѣмъ слѣдуетъ. Як облежит лен, то насіня облетит. Вх. Лем. 441.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. облежати — обле́жати дієслово доконаного виду довго лежати на одному місці розм. Орфографічний словник української мови
  2. облежати — див. облежувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. облежати — ОБЛЕ́ЖАТИ див. обле́жувати. Словник української мови в 11 томах
  4. облежати — ОБЛЕ́ЖАТИ див. обле́жувати. Словник української мови у 20 томах