облишитися
Облишитися, -шуся, -шишся
гл. Не стать, не хватить. Сновигає: вже й одежі й харчу облишився. О. 1862. VI. 54. У його вода мабуть скоро облишиться. Валк. у.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- облишитися — обли́шитися дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
- облишитися — див. облишатися. Великий тлумачний словник сучасної мови
- облишитися — ОБЛИ́ШИТИСЯ див. облиша́тися. Словник української мови в 11 томах
- облишитися — ОБЛИ́ШИТИСЯ див. облиша́тися. Словник української мови у 20 томах