облишитися

Облишитися, -шуся, -шишся

гл. Не стать, не хватить. Сновигає: вже й одежі й харчу облишився. О. 1862. VI. 54. У його вода мабуть скоро облишиться. Валк. у.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. облишитися — обли́шитися дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. облишитися — див. облишатися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. облишитися — ОБЛИ́ШИТИСЯ див. облиша́тися. Словник української мови в 11 томах
  4. облишитися — ОБЛИ́ШИТИСЯ див. облиша́тися. Словник української мови у 20 томах