1. Словник української мови Грінченка

облічити

Облічи́ти, -чу́, -чиш

гл. Счесть, сосчитать. Облічив усе добро.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. облічити — облічи́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. облічити — див. облічувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. облічити — ОБЛІЧИ́ТИ див. облі́чувати. Словник української мови в 11 томах
  4. облічити — ОБЛІЧИ́ТИ див. облі́чувати. Словник української мови у 20 томах
  5. облічити — ПІДРАХО́ВУВАТИ (рахуючи, визначати кількість чогось, підводити якісь підсумки підрахунку), ОБЧИ́СЛЮВАТИ (ОБЧИСЛЯ́ТИ), ОБРАХО́ВУВАТИ, ОБЛІ́ЧУВАТИ, ВИРАХО́ВУВАТИ, ВИЛІ́ЧУВАТИ, ПРИКИДА́ТИ (перев. Словник синонімів української мови