обмила

Обми́ла, -ли

ж.

1) = помилка. Обмила не заплата. Ном. № 13271.

2) раст. Омела. Шух. І. 18.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обмила — -и, ж. 1》 діал. Помилка. 2》 бот., зах. Омела. Великий тлумачний словник сучасної мови