обмівник

Обмівни́к, -ка

м. Клеветникъ. Желех.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обмівник — -а, ч., діал. Наклепник. Великий тлумачний словник сучасної мови