обночувати

Обночува́ти, -чую, -єш

гл. Переночевать. Рідні — крий Божа Мати, та ні в кого обночувати. Ном. № 9338.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обночувати — обночува́ти дієслово доконаного виду діал. Орфографічний словник української мови
  2. обночувати — -ую, -уєш, док., діал. Переночувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. обночувати — ОБНОЧУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док. діал. Переночувати. Ні в кого обночувати. Словник української мови в 11 томах
  4. обночувати — ОБНОЧУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., діал. Переночувати. Ні в кого обночувати. Словник української мови у 20 томах