обов'язати

Обов'язати, -ся

см. обов'язувати, -ся.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обов'язати — обов'яза́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. обов'язати — див. обов'язувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. обов'язати — ОБОВ'ЯЗА́ТИ див. обов'я́зувати. Словник української мови у 20 томах