1. Словник української мови Грінченка

обперти

Обпе́рти, -ся

см. і. обпірати, -ся.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обперти — обпе́рти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. обперти — [обпертие] об'іпру, оуб'іпреиш /об'іпреш, оуб'іпреимо /об'іпреимо, оуб'іпреитеи/об'іпреите; нак. об'іпри, об'іпр'іт' Орфоепічний словник української мови
  3. обперти — див. обпирати I. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. обперти — ОБПЕ́РТИ див. обпира́ти¹. Словник української мови в 11 томах
  5. обперти — ОБПЕ́РТИ див. обпира́ти¹. Словник української мови у 20 томах