обплювати

Обпльо́вувати, -вую, -єш

сов. в. обплювати, -плюю́, -єш, гл. Оплевывать, оплевать. Пху, пху! та й обплює свою погану морду. Левиц. Пов. 337.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обплювати — обплюва́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. обплювати — див. обпльовувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. обплювати — ОБПЛЮВА́ТИ див. обпльо́вувати. Словник української мови в 11 томах
  4. обплювати — ОБПЛЮВА́ТИ див. обпльо́вувати. Словник української мови у 20 томах
  5. обплювати — Обплюва́ти, обплюю́, -лює́ш оплюва́ти = обплюва́ти Правописний словник Голоскевича (1929 р.)