обпрядати
Обпряда́ти, -да́ю, -єш
сов. в. обіпря́сти, обпряду, -де́ш, гл. — кого. Прясть, спрясть для кого все ему нужное. Иноді й дівка стара буває досвітчаною матіррю... її і обпрядуть, і обсвітять. Г. Барв. 57.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- обпрядати — обпряда́ти дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
- обпрядати — -аю, -аєш, недок., обіпрясти, обпряду, обпрядеш, док., перех., розм. 1》 Прясти для кого-небудь усе необхідне. 2》 Замотувати себе в кокон (про лялечку). Великий тлумачний словник сучасної мови
- обпрядати — ОБПРЯДА́ТИ, аю, аєш, недок., ОБІПРЯ́СТИ, обпряду́, обпряде́ш, док., перех., розм. Прясти для кого-небудь все необхідне. — Хай би їх [дітей] було в мене не знаю скільки.. Чи я їх не нагодувала б, чи не обпряла б? (Головко, II, 1957, 103). Словник української мови в 11 томах
- обпрядати — ОБПРЯДА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ОБІПРЯ́СТИ, обпряду́, обпряде́ш, док., кого, розм. Прясти для кого-небудь все необхідне. – Хай би їх [дітей] було в мене не знаю скільки .. Чи я їх не нагодувала б, чи не обпряла б? (А. Головко). Словник української мови у 20 томах