обрадіти

Обраді́ти, -ді́ю, -єш

гл. Обрадоваться. Обрадіє: тоді співає, всміхається, червоніє. МВ. ІІ. 97.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обрадіти — обраді́ти дієслово доконаного виду діал. Орфографічний словник української мови
  2. обрадіти — -ію, -ієш, док., діал. Зрадіти. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. обрадіти — ОБРАДІ́ТИ, і́ю, і́єш, док., діал. Зрадіти. Або не знать з чого, з доброго дива обрадіє [Катря]: тоді співає, всміхається, червоніє (Вовчок, І, 1955, 194). Словник української мови в 11 томах
  4. обрадіти — ОБРАДІ́ТИ, і́ю, і́єш, док., діал. Зрадіти. Або не знать з чого, з доброго дива обрадіє [Катря]: тоді співає, всміхається, червоніє (Марко Вовчок). Словник української мови у 20 томах