обрадіти
Обраді́ти, -ді́ю, -єш
гл. Обрадоваться. Обрадіє: тоді співає, всміхається, червоніє. МВ. ІІ. 97.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- обрадіти — обраді́ти дієслово доконаного виду діал. Орфографічний словник української мови
- обрадіти — -ію, -ієш, док., діал. Зрадіти. Великий тлумачний словник сучасної мови
- обрадіти — ОБРАДІ́ТИ, і́ю, і́єш, док., діал. Зрадіти. Або не знать з чого, з доброго дива обрадіє [Катря]: тоді співає, всміхається, червоніє (Вовчок, І, 1955, 194). Словник української мови в 11 томах
- обрадіти — ОБРАДІ́ТИ, і́ю, і́єш, док., діал. Зрадіти. Або не знать з чого, з доброго дива обрадіє [Катря]: тоді співає, всміхається, червоніє (Марко Вовчок). Словник української мови у 20 томах