1. Словник української мови Грінченка

обрахувати

Обраховувати, -вую, -єш

сов. в. обрахува́ти, -ху́ю, -єш, гл.

1) Разсчитывать, разсчитать, сосчитывать, сосчитать, вычислить. Обрахуй лишень усе, щоб завтра було готове їхати у Корсун на ярмарок. Канев. у.

2) Обдумывать, обдумать. Не обрахувавши діла сього як слід, ми і Бога зневажаєм. О. 1862. III. 35.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обрахувати — обрахува́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. обрахувати — див. обраховувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. обрахувати — ОБРАХУВА́ТИ див. обрахо́вувати. Словник української мови в 11 томах
  4. обрахувати — ОБРАХУВА́ТИ див. обрахо́вувати. Словник української мови у 20 томах
  5. обрахувати — НЕДОДА́ТИ кому чого і без додатка (дати, видати чого-небудь менше, ніж потрібно або належить), ОБДІЛИ́ТИ кого чим і без додатка, СКРИ́ВДИТИ кого чим, ПОКРИ́ВДИТИ кого чим, розм., ЗОБИ́ДИТИ кого чим, розм. Словник синонімів української мови