обректи
Обректи́, -ся
см. обрікати, -ся.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- обректи — обректи́ дієслово доконаного виду пообіцяти; приректи рідко Орфографічний словник української мови
- обректи — див. обрікати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- обректи — ОБРЕКТИ́ див. обріка́ти. Словник української мови в 11 томах
- обректи — ОБРЕКТИ́ див. обріка́ти. Словник української мови у 20 томах
- обректи — ОБІЦЯ́ТИ (зобов'язуватися зробити щось, діяти певним чином), ОБІЦЯ́ТИСЯ розм.; НАХВАЛЯ́ТИСЯ розм. (хвастовито); ОБІЩА́ТИ розм., ОБІЩА́ТИСЯ заст., розм., ОБРІКА́ТИ заст., ОБІЦЮВАТИ діал., ПРИРІКА́ТИ діал., ПРИОБІ́ЦЮВАТИ діал. — Док. Словник синонімів української мови
- обректи — Обректи́, див. обріка́ти Правописний словник Голоскевича (1929 р.)