1. Словник української мови Грінченка

обряжати

Обряжа́ти, -жа́ю, -єш

сов. в. обряди́ти, -джу́, -диш, гл. Снаряжать, снарядить, устраивать, устроить. обряжати покійника. Обмывать и одѣвать покойника. Новомоск. у.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обряжати — обряжа́ти дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. обряжати — див. обряджати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. обряжати — ОБРЯЖА́ТИ див. обряджа́ти. Словник української мови в 11 томах
  4. обряжати — ОБРЯЖА́ТИ див. обряджа́ти. Словник української мови у 20 томах
  5. обряжати — ГОТУВА́ТИ (доводити до готовності, робити придатним для вживання, використання), ПІДГОТОВЛЯ́ТИ, ПІДГОТО́ВЛЮВАТИ, ГОТО́ВИТИ, ПРИГОТОВЛЯ́ТИ, НАГОТО́ВЛЮВАТИ, НАГОТОВЛЯ́ТИ, ЛА́ГОДИТИ, ЛАДНА́ТИ, ЛАШТУВА́ТИ, НАЛАШТО́ВУВАТИ, СПОРЯДЖА́ТИ, НАЛА́ДЖУВАТИ розм. Словник синонімів української мови