1. Словник української мови Грінченка

обрятувати

Обрято́вувати, -вую, -єш

сов. в. обрятува́ти, -ту́ю, -єш, гл. Спасать, спасти, оборонять, оборонить. Харьк. у.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обрятувати — обрятува́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. обрятувати — див. обрятовувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. обрятувати — ОБРЯТУВА́ТИ див. обрято́вувати. Словник української мови у 20 томах
  4. обрятувати — РЯТУВА́ТИ (діючи відповідним чином, відвертати якусь загрозу, небезпеку, загибель від кого-, чого-небудь), ВИРЯТО́ВУВАТИ, ВРЯТО́ВУВАТИ (УРЯТО́ВУВАТИ), ВБЕРІГА́ТИ (УБЕРІГА́ТИ), УКРИВА́ТИ (ВКРИВА́ТИ), ЗАРЯТО́ВУВАТИ розм., СПАСА́ТИ розм., ОБРЯТО́ВУВАТИ заст. Словник синонімів української мови
  5. обрятувати — ОБРЯТУВА́ТИ див. обрято́вувати. Словник української мови в 11 томах