1. Словник української мови Грінченка

обскубти

Обскубати, -баю, -єш

сов. в. обскубти, -бу, -бе́ш, гл.

1) Ощипывать, ощипать (перья, волоса). Задрипаний такий (півень), обскублений, гребінь на йому покльований, крила мов деркачі. Сим. 211.

2) Обрывать, оборвать, обдергать. Обскубли йому таки добре чуба.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обскубти — обску́бти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. обскубти — див. обскубувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. обскубти — ОБСКУ́БТИ див. обску́бувати. Словник української мови у 20 томах
  4. обскубти — ОБІБРА́ТИ (хитрощами, обманом або силою привласнити чужі речі, гроші і т. ін.), ОБІКРА́СТИ, ПОГРАБУВА́ТИ підсил. розм., ОГРАБУВА́ТИ підсил. розм., ОБЧИ́СТИТИ підсил. розм., ОБДЕ́РТИ підсил. розм., ОБІДРА́ТИ підсил. розм., ОБЛУПИ́ТИ підсил. розм. Словник синонімів української мови
  5. обскубти — ОБСКУ́БТИ див. обску́бувати. Словник української мови в 11 томах