1. Словник української мови Грінченка

обтикати

Обтикати, -каю, -єш

сов. в. обтикати, -чу, -чеш, гл. Обтыкать, обтыкать. І барвінком обплете і руточкою обтиче. Чуб. III. 450. Обтикала всю голову квітками.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обтикати — обти́кати дієслово доконаного виду обтика́ти дієслово доконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
  2. обтикати — I обт`икатидив. обтикати. II обтик`ати-аю, -аєш і рідко обтикувати, -ую, -уєш, недок., обтикати, -ичу, -ичеш, док., перех. Утикати що-небудь навколо чогось. || Утикати щось по поверхні чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. обтикати — ОБТИ́КАТИ див. обтика́ти. ОБТИКА́ТИ, а́ю, а́єш і рідко ОБТИ́КУВАТИ, ую, уєш, недок., ОБТИ́КАТИ, и́чу, и́чеш, док., що. Утика́ти що-небудь одне за одним навколо чогось. Зоя з Сандом вимазували хату, прали, білили, обтикували ікони (О. Словник української мови у 20 томах
  4. обтикати — ОБТИ́КАТИ див. обтика́ти. ОБТИКА́ТИ, а́ю, а́єш і рідко ОБТИ́КУВАТИ, ую, уєш, недок., ОБТИ́КАТИ, и́чу, и́чеш, док., перех. Утикати що-небудь навколо чогось. Зоя з Сандом вимазували хату, прали, білили, обтикували ікони (Коб. Словник української мови в 11 томах