обханючувати
Обханю́чувати и обхаю́чувати, -чую, -єш
сов. в. обханю́чити и обхаючити, -чу, -чиш, гл. Чисто прибирать, прибрать, привести въ пріятный видъ. Дівонько-голубонько, обчисть мене, обханюч мене. Рудч. Ск. II. 56. Яблуня каже: «обхаюч мене». Рудч. Ск. II. 55.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- обханючувати — обханю́чувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- обханючувати — див. обхаючувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- обханючувати — ОБХАНЮ́ЧУВАТИ див. обхаю́чувати. Словник української мови у 20 томах
- обханючувати — ОБХАНЮ́ЧУВАТИ див. обхаю́чувати. Словник української мови в 11 томах