обцаркувати
Обцаркува́ти, -ку́ю, -єш
гл. Огородить. Наша пасіка стояла на всі боки обцаркована. Федьк.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- обцаркувати — обцаркува́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- обцаркувати — див. обцарковувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- обцаркувати — ОБЦАРКУВА́ТИ див. обцарко́вувати. Словник української мови у 20 томах
- обцаркувати — ОБГОРО́ДЖУВАТИ (ОГОРО́ДЖУВАТИ) (споруджувати, ставити огорожу навколо чого-небудь), ОБНО́СИТИ, ОБВО́ДИТИ, ОТО́ЧУВАТИ, ОБСТАВЛЯ́ТИ, ОТОЧА́ТИ рідше, ОБКИДА́ТИ рідше, ОБЦАРКО́ВУВАТИ діал., ОБДАВА́ТИ діал. Словник синонімів української мови
- обцаркувати — ОБЦАРКУВА́ТИ див. обцарко́вувати. Словник української мови в 11 томах