1. Словник української мови Грінченка

обцілувати

Обцілувати, -лую, -єш

гл. Расцѣловать. Хоч оплачу, обцілую мою єдину дитину. Левиц. І. 61.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обцілувати — обцілува́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. обцілувати — див. обціловувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. обцілувати — ОБЦІЛУВА́ТИ див. обціло́вувати. Словник української мови у 20 томах
  4. обцілувати — ЦІЛУВА́ТИ, ЦЬО́МАТИ розм., ЦЬО́МКАТИ розм., ЦМО́КАТИ розм., ЧМО́КАТИ розм., ЧОЛО́МКАТИ розм., ЛИЗА́ТИ зневажл.; ОБЦІЛО́ВУВАТИ, ВИЦІЛО́ВУВАТИ розм. (покривати поцілунками). — Док. Словник синонімів української мови
  5. обцілувати — ОБЦІЛУВА́ТИ див. обціло́вувати. Словник української мови в 11 томах