1. Словник української мови Грінченка

обчухрати

Обчухра́ти, -ра́ю, -єш

гл.

1) Обрѣзать, обломать, очистить (отъ листьевъ и мелкихъ вѣтвей). Обчухрай віник. У мене діти обчухрали всі груші в саду. Васильк. у. У Гребинки о крыльяхъ: оборвать. Що дядькові пройшло, ти не роби, небоже, щоб крилець хто не обчухрав. Греб. 381.

2) Отколотить. Обчухраю тобі оцією палицею боки. Левиц. Пов. 190.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обчухрати — обчухра́ти дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. обчухрати — див. обчухрувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. обчухрати — ОБЧУХРА́ТИ див. обчу́хрувати. Словник української мови у 20 томах
  4. обчухрати — ОБІБРА́ТИ (хитрощами, обманом або силою привласнити чужі речі, гроші і т. ін.), ОБІКРА́СТИ, ПОГРАБУВА́ТИ підсил. розм., ОГРАБУВА́ТИ підсил. розм., ОБЧИ́СТИТИ підсил. розм., ОБДЕ́РТИ підсил. розм., ОБІДРА́ТИ підсил. розм., ОБЛУПИ́ТИ підсил. розм. Словник синонімів української мови
  5. обчухрати — ОБЧУХРА́ТИ див. обчу́хрувати. Словник української мови в 11 томах