1. Словник української мови Грінченка

обшарпати

Обшарпати, -паю, -єш

гл. Изорвать, оборвать (одежду). ЗОЮР. І. 133. Прогуля... усе з товаришами, а сам завжди ходив обшарпаний. Грин. II. 290. Такий обірваний та обшарпаний. Стор. І. 204.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обшарпати — обша́рпати дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. обшарпати — див. обшарпувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. обшарпати — ОБША́РПАТИ див. обша́рпувати. Словник української мови у 20 томах
  4. обшарпати — ОБРИВА́ТИ (зривати кругом, одне за одним по поверхні — про листя, гілля і т. ін.), ОБЧУ́ХРУВАТИ, ОБША́РПУВАТИ, ЧУХРА́ТИ, ШМО́РГАТИ розм., ОБШМО́РГУВАТИ розм., ОБШУГУВАТИ діал., ОБЧІ́МХУВАТИ діал.; ОБСКУ́БУВАТИ (ОБСКУБА́ТИ) (зривати щипками). — Док. Словник синонімів української мови
  5. обшарпати — ОБША́РПАТИ див. обша́рпувати. Словник української мови в 11 томах