обширь
Обширь, -рі
ж.
1) Пространство. Земля... ходить круги сонця по великій обширі світу Божого. Дещо.
2) Объемъ. Народ ню мову не жарт осягнуть усю в її обширі. О. 1861. IV. 34.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me