обшматувати

Обшматува́ти, -ту́ю, -єш

гл. Оборвать, изорвать въ куски на комъ одежду. Ввійшов старий у хату обшматований побитий. Грин. II. 171. Обірваний та обшматований який. Мир. ХРВ. 216.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обшматувати — обшматува́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. обшматувати — див. обшматовувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. обшматувати — ОБШМАТУВА́ТИ див. обшмато́вувати. Словник української мови у 20 томах
  4. обшматувати — ОБШМАТУВА́ТИ див. обшмато́вувати. Словник української мови в 11 томах