обійняти
Обійня́ти, -йму́, -меш
гл. = обняти. Стара як обійняла її, то й з рук не пускає. МВ. (О. 1862. ІІІ. 35).
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- обійняти — обійня́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- обійняти — див. обіймати Словник синонімів Вусика
- обійняти — див. обіймати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- обійняти — ОБІЙНЯ́ТИ див. обійма́ти. Словник української мови у 20 томах
- обійняти — обійма́ти (обніма́ти) / обійня́ти (обня́ти) по́глядом (о́ком, очи́ма і т. ін.) кого, рідше що, перев. яким (якими). 1. Оглядати кого-, що-небудь, дивитися на когось, на щось, виявляючи почуття симпатії, любові, ніжності і т. ін. Фразеологічний словник української мови
- обійняти — МІСТИ́ТИ (мати в собі, в своєму складі), ВКЛЮЧА́ТИ, ОБІЙМА́ТИ (ОБНІМА́ТИ), ОХО́ПЛЮВАТИ, ХОВА́ТИ (щось зовні непомітне). — Док.: вмісти́ти (умісти́ти), включи́ти, обійня́ти, обня́ти, охопи́ти. Тут була хороша руда, яка містила в собі багато заліза (Д. Словник синонімів української мови
- обійняти — ОБІЙНЯ́ТИ див. обійма́ти. Словник української мови в 11 томах