1. Словник української мови Грінченка

обітяти

Обітя́ти, -тну, -неш

гл. = обтяти. Вона мені молодому кучерики обітяла. Грин. III. 629.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обітяти — обітя́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. обітяти — див. обтинати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. обітяти — ОБРІ́ЗАТИ (відрізавши кінці, краї чого-небудь, вирівняти, зробити коротшим або зменшити розміри чого-небудь), ПІДРІ́ЗАТИ, ОБТЯ́ТИ (ОБІТЯ́ТИ рідше), УТЯ́ТИ (ВТЯ́ТИ), ПІДТЯ́ТИ (ПІДІТНУ́ТИ) розм.; ОБКАРНА́ТИ розм., ОБЧИКРИ́ЖИТИ розм., ОБКРА́ЯТИ розм. Словник синонімів української мови
  4. обітяти — ОБІТЯ́ТИ див. обтина́ти. Словник української мови в 11 томах